UkrNorms · ПУЕ

ПУЕ, п. 4.2.67

ПУЕ:2026 Правила улаштування електроустановок

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-03

4.2.67 Для запобігання розтіканню оливи і поширенню пожежі під час пошкодження оливонаповнених силових трансформаторів (шунтувальних реакторів) з кількістю оливи понад 1 т в одиниці (в одному баку) потрібно застосовувати оливоприймачі з відведенням оливи оливовідводами в оливозбірники. Для трансформаторів (реакторів) потужністю до 10 МВ·А і оливонаповнених бакових вимикачів на напругу 110 кВ і вище дозволено виконувати оливоприймачі без відведення оливи. Об’єм оливоприймача з відведенням оливи потрібно розраховувати на приймання 100 % оливи, залитої в трансформатор (реактор). Об’єм оливоприймача без відведення оливи потрібно розраховувати на приймання 100 % оливи, залитої в трансформатор (реактор), і 80 % води засобів пожежогасіння з

розрахунку зрошення площ оливоприймача і бічної поверхні трансформатора (реактора) з інтенсивністю 0,2 л/см² протягом 30 хв. Об’єм оливоприймача для бакових вимикачів потрібно розраховувати на приймання 80 % оливи, яка знаходиться в одному баку. Габарити оливоприймача повинні виступати за габарити одиничного обладнання не менше ніж на: а) 0,6 м за маси оливи до 2 т; б) 1,0 м – за маси оливи понад 2 т до 10 т; в) 1,5 м – за маси понад 10 т до 50 т; г) 2,0 м – за маси понад 50 т. У цьому разі габарит оливоприймача дозволено приймати менше на 0,5 м з боку стіни або перегородки, розташовуваної від трансформатора (реактора) на відстані, меншій ніж 2,0 м. Оливоприймачі з відведенням оливи може бути виконано як заглибленого типу (дно – нижче рівня навколишнього планування землі), так і незаглибленого типу (дно – на рівні навколишнього планування землі). Незаглиблений оливоприймач потрібно виконувати у вигляді бортових огорож оливонаповненого електрообладнання. Висота бортових огорож повинна бути не менше ніж 0,25 м і не більше ніж 0,5 м над рівнем навколишнього планування землі. У разі виконання заглибленого оливоприймача облаштування бортових огорож дозволено не виконувати. Дно оливоприймача (заглибленого і незаглибленого) повинне мати ухил, не менше ніж 0,005, у бік приямка і бути засипаним чистим гравієм чи промитим гранітним щебенем або непористим щебенем іншої породи з частками розміром від 40 мм до 70 мм. Товщина засипки повинна бути не менше ніж 0,25 м. Верхній рівень гравію (щебеню) повинен бути не менше ніж на 7,5 см нижче від верхнього краю борта (у разі улаштування оливоприймачів з бортовими огородженнями) або рівня навколишнього планування (у разі улаштування оливоприймачів без бортових огороджень). Дозволено не засипати дно оливоприймачів по всій площі гравієм. У цьому разі на системах відведення оливи від трансформаторів (реакторів) потрібно передбачати установлення вогнезагороджувачів. Оливоприймачі без відведення оливи в оливозбірник слід виконувати заглибленої конструкції з металевою решіткою, поверх якої потрібно насипати шар чистого гравію, промитого гранітного щебеню або непористого щебеню іншої породи з частками розміром від 40 мм до 70 мм товщиною, не менше ніж 0,25 м. Крім того потрібно передбачати пристрої для видалення оливи і води з оливоприймачів і контролю наявності оливи і води в оливоприймачі. Облаштування оливоприймачів і оливовідводів повинне унеможливлювати витікання оливи чи оливоводяної емульсії з одного оливоприймача в інший, розтікання оливи по кабельних та інших підземних спорудах, поширення пожежі, засмічення оливовідводу і забивання його снігом, льодом тощо. Оливовідводи повинні забезпечувати відведення з оливоприймача оливи і води, застосовуваної для гасіння пожежі автоматичними стаціонарними установками, в об’ємі 50 % оливи і повного об’єму води за час, не більший ніж 15 хв на безпечну в пожежному відношенні відстань від обладнання і споруд (але не меншу ніж 10 м). Оливовідводи дозволено виконувати у вигляді підземних трубопроводів або відкритих кюветів і лотків. Об’єм оливозбірників залежно від групи електричних ПС (додаток А) повинен становити: 1) для відкритих ПС I групи – 100 % об’єму оливи одиничного обладнання, яке вміщує найбільшу кількість оливи, і 80 % розрахункового об’єму води, застосовуваної для автоматичного пожежогасіння силового трансформатора (реактора);

2) для закритих ПС I групи – 100 % об’єму оливи одиничного обладнання, яке вміщує найбільшу кількість оливи, і 100 % розрахункового об’єму води, застосовуваної для автоматичного пожежогасіння силового трансформатора; 3) для відкритих ПС II групи – 100 % об’єму оливи одиничного обладнання, яке вміщує найбільшу кількість оливи, і 80 % розрахункового об’єму води, застосовуваної для пожежогасіння з пожежних гідрантів; 4) для закритих ПС II групи – 100 % об’єму оливи одиничного обладнання, яке вміщує найбільшу кількість оливи, і 80 % розрахункового об’єму води, застосовуваної для внутрішнього пожежогасіння будівлі ЗПС; 5) для ПС III групи – 100 % об’єму оливи одиничного обладнання, яке вміщує найбільшу кількість оливи, і додатково 20 м³ (запас). Оливозбірники потрібно передбачати закритого типу. Вимоги цього пункту не поширюються на силові трансформатори (реактори) з елегазовим наповненням.

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук