ДБН В.2.2-29:2025, п. Г.6.1
ДБН В.2.2-29:2025 Промислові інженерні споруди. Основи проєктування
Г.6.1 Повітронагрівач (3–4 у блоці) – це циліндричний агрегат з плоским днищем і напівсферичним куполом, внутрішній об'єм якого заповнюється спеціальною вогнетривкою кладкою. Кожух повітронагрівача кріпиться до фундаменту анкерами. Під час розрахунку анкерів слід враховувати утримувальну силу, що складається з маси периферійної кладки, розташованої на днищі, і маси металоконструкцій кожуха. Анкери за можливості встановлюють на однаковій відстані. Зміщення анкерів, зазвичай, не повинне перевищувати ± 3°. Нижня царга кожуха нагрівача виконується більшою товщиною (36–40) мм, циліндрична частина – (20–25) мм зі збільшенням товщини до (25–30) мм у місцях виникнення крайового ефекту через переломи обрисів оболонки, купол – 20 мм. У місці врізування штуцера повітропровода гарячого дуття виконується місцеве потовщення кожуха до (36–40) мм. Днище виконується завтовшки (25–30) мм. Враховуючи значний вплив циклічного режиму роботи, пов'язаного з коливанням внутрішнього тиску від 0 до 0,5 МПа за середньої кількості циклів 6·10⁴ за розрахунковий час експлуатації, під час проєктування конструкції необхідно виконувати розрахунок з урахуванням малоциклової втоми кожухів. З огляду на можливе виникнення явища корозійного розтріскування металу кожуха внаслідок міжкристалітної корозії, зумовленої виділенням з повітря під дією високих температур азоту й утворення його окислів за одночасного високого рівня напружень, рекомендується виконувати захист внутрішньої поверхні кожухів від агресивних середовищ покриттям двома шарами сіліцієорганічної антикорозійної емалі або жаростійкої силіконової фарби з алюмінієвою пігментацією без ґрунтовання.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.