ДБН В.2.5-67:2013, п. Х.1.5
ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування
Х.1.5 При проектуванні систем вентиляції зі змінним режимом роботи за фактичною потребою, слід, як правило, також ураховувати допустимий рівень СO₂ у будівлі/приміщенні. Необхідну витрату повітря можливо визначати на основі рівняння масового балансу для концентрації СO₂ (ДСТУ Б EN 13779) з урахуванням концентрації СО₂ у зовнішньому середовищі. Рекомендовані типові значення для класифікації за рівнем концентрації СO₂ наведено у таблиці Х.3. Класифікацію за рівнем концентрації СО₂ зазвичай використовують для приміщень, які призначені для перебування людей, де куріння заборонено і де головним джерелом забруднення є виділення від діяльності людей. Рівні за вмістом СO₂ відповідають нормам витрат зовнішнього повітря на людину (з певним рівнем активності) для приміщень, де куріння заборонене. Норми враховують типові виділення від діяльності людей у будівлях з низьким рівнем забруднення (для простору, де куріння заборонено). Для інтенсивної діяльності людей (рівень активності -показник метаболізму М>1,2 мет) витрати зовнішнього повітря слід збільшувати згідно з ДСТУ Б EN ISO 7730. Для вентиляції зі змінним режимом роботи за фактичною потребою
максимальна розрахункова витрата повітря має відповідати підрахованій максимальній концентрації шкідливих речовин. Витрата повітря може змінюватись в межах максимальної і мінімальної визначеної норми, однак, упродовж періоду використання будівлі/приміщення слід забезпечувати щонайменше мінімальну витрату повітря.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.