ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.2.5.1
ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво
6.2.5.1 Приймається, що поверхня обвалення плоска, клин обвалення поводить себе як тверде тіло і може мати будь-який розмір та форму. Стійкість будь-якого клину забезпечується, коли сили тертя, що діють на потенційну площину руйнування в поєднанні з опором розтягу групи геосинтетичного матеріалу, що анкерується в ґрунті засипки за межами площини обвалення, перевищують зсувні навантаження (рис. 6.12). Розрахунки ведуть на один погонний метр довжини підпірної стінки.
Рисунок 6.12 – Схема до розрахунку стійкості клину обвалення
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.