ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.2.5.2
ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво
6.2.5.2 При виборі потенційних поверхонь ковзання розглядають можливі поверхні ковзання для точок А, Б, В, які визначаються у перетині армуючого прошарку з лінією фасаду (рис. 6.12). Кут нахилу потенційних поверхонь ковзання βi приймають наближено рівним куту нахилу потенційної поверхні ковзання ґрунту при відсутності армуючих прошарків з перебором можливих відхилень в більшу або меншу сторону:
βi ≈ θкр = 45° – φn/2. (6.16)
У випадку підпірної стінки завантаженої рівномірно розподіленим навантаженням для кожної з точок А, Б, В приймають одну потенційну поверхню ковзання, кут нахилу якої дорівнює θкр.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.