ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.2.5.3
ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво
6.2.5.3 Розглядають рівновагу сил, що діють на кожен потенційний клин обвалення:
Ti = (Gi + Qq + QL) · ctg(βi + φn) (6.17)
де Gi – власна вага заповнювача у межах клину обвалення;
Qq – рівнодійна постійних рівномірно розподілених зовнішніх навантажень, які діють на поверхні засипки у межах клину обвалення;
QL – рівнодійна вертикального розрахункового тимчасового навантаження у межах клину обвалення;
βi – кут нахилу потенційної поверхні ковзання для блоку, що розглядається;
φn – нормативне значення кута внутрішнього тертя ґрунту засипки.
Gi = γd · hi²/2 · tgβi; (6.18)
γd – розрахункове значення питомої ваги ґрунту засипки;
hi – глибина розміщення точок А, Б або В (які розглядаються) від верху підпірної стіни;
βi – кут нахилу потенційної поверхні ковзання для блоку, що розглядається.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.