UkrNorms · ГБН В.2.3-218-548:2010 · п. 6.2 · п. 6.2.8

ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.2.8.1

ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-10

6.2.8.1 У випадку спорудження підпірних стінок за методом геосинтетичних обойм, геосинтетичний матеріал одночасно виконує функцію фасадних елементів.

Для визначення довжини закладення геосинтетичних обойм визначають активний тиск ґрунту на умовну підпірну стінку по лінії фасаду σx від власної ваги ґрунту у межах призми обвалення, постійного рівномірно розподіленого навантаження на поверхні засипки та розрахункових тимчасових навантажень відповідно до ДБН В 1.2-15, ВСН 167 та СНиП 2.09.03 (аналогічно до традиційних підпірних стінок).

Рівнодійна Eej активного тиску ґрунту у межах обойми (рис. 6.13):

Eej = (σxj + σx(j+1)) / 2 · Svj, (6.23)

де σxj – активний тиск ґрунту на рівні розташування j-тої обойми;

σx(j+1) – активний тиск ґрунту на рівні розташування j-того прошарку;

Svj – інтервал армування для розрахункової обойми.

Рисунок 6.13 – Визначення довжини закладення геосинтетичної обойми

Довжина геосинтетичної обойми визначають за формулою:

Lej = Eej / (μpd·(γn·zj+qn)+cd), (6.24)

де Eej – рівнодійна активного тиску ґрунту в межах розрахункової обойми;

μpd – розрахунковий коефіцієнт взаємодії, який відноситься до опору витягуванню;

γn – нормативне значення питомої ваги ґрунту засипки;

zj – глибина розташування j-тої обойми;

qn – нормативне значення постійного рівномірно розподіленого навантаження;

cd – розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту засипки.

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук