ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.2.8.2
ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво
6.2.8.2 Зусилля в з’єднаннях з фасадними елементами визначаються в залежності від зусиль розтягу в геосинтетичних матеріалах, що визначені згідно 6.2.3.1. На поверхні конструкції зусилля в з’єднанні приймаються рівними 75 % від максимальних розрахункових зусиль в армуванні (Tзj = 0,75 · Tj ), біля основи споруди – Tзj = Tj . Проміжні значення визначають інтерполяцією.
Металеві з’єднання геосинтетичного матеріалу з фасадними елементами розраховують згідно ГОСТ 14098. Міцність елементів з’єднання перевіряють на допустимі напруження за формулою:
σз = Tз / aз ≤ σн / (γm·γn), (6.25)
де Tз – максимальне зусилля розтягу, прикладене до погонного метра геосинтетичного матеріалу біля з’єднання;
aз – площа поперечного перерізу елементів з’єднання в одному погонному метрі довжини споруди, що припадають на один шар геосинтетичного матеріалу;
σн – нормативна межа міцності матеріалу на розтяг, яка визначається експериментально;
γm – частковий коефіцієнт запасу на матеріали;
γn – частковий коефіцієнт запасу на наслідки від втрати внутрішньої стійкості конструкції.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.