ГБН В.2.3-37472062-3:2015, п. Д.1
ГБН В.2.3-37472062-3:2015 Захист конструкцій будівель і споруд залізничного транспорту від корозійного руйнування
Д.1 Вимірювання потенціалів арматура − бетон і арматура − земля залі- зобетонних конструкцій Потенціал арматура − бетон U_а-б − потенціал ділянки арматури конструкції по відношенню до електрода порівняння, встановлюваного на поверхні бетону поблизу цієї ділянки, потрібно вимірювати відповідно до схеми, наведеної на рис.Д.1, а. Потенціал «арматура − земля» U_а-з − потенціал арматури по відношенню до електроду порівняння, встановлюваного на землю, потрібно вимірювати відпо- відно до схеми, наведеної на рисунку Д.1, б. а) б) 1 − залізобетонна конструкція; 2 − арматура; 3 − мідно-сульфатний електрод; 4− сталевий електрод-шпилька; 5 − вимірювальний прилад; 6 − сполучні дроти Рисунок Д.1 − Схема вимірювання потенціалів арматура − бетон (а) і арма- тура − земля (б) Як електрод порівняння для вимірювання потенціалів U_а-б потрібно засто- совувати мідно-сульфатний електрод, що не поляризується, для вимірювання потенціалів U_а-з − мідно-сульфатний електрод, що не поляризується, або, у разі абсолютних значень U_а-з понад 1 В, − сталевий електрод. Мідно-сульфатний електрод, що не поляризується (рисунок Д.2), склада- ється із стержня 1 (прутка, смуги, трубки тощо) червоної міді, зануреного у на- сичений водний розчин 2 мідного купоросу CuSO_4×5Н_2О. Розчин заливають в спеціальну неметалеву ємкість 3, дно якої є мембраною 4 з пористого матеріа- лу. Розчин мідного купоросу, просочуючись через пористу мембрану, створює контакт між мідним електродом і ґрунтом або бетоном, на який встановлений електрод. У мідно-сульфатних електродах, встановлюваних на землю, мембра- на може виконуватися з жорстких пористих матеріалів, у мідно-сульфатних електродах, встановлюваних на бетон для забезпечення надійного електроліти- чного контакту з бетоном мембрана повинна виконуватися з пористої губчастої гуми. Площа поверхні мембрани, що контактує з бетоном, повинна бути не бі- льше 3÷4 см² для локалізації ділянки вимірювань поверхні мідно-сульфатного електрода. Для проведення вимірювань на вертикальних поверхнях рекоменду- ється мідно-сульфатний електрод колінчастої форми. Рисунок Д.2 − Схема мід- но-сульфатного електроду Підготовку мідно-сульфатного електрода до вимірювань виконують таким чином. Мідний стержень очищують від забруднень і окисних плівок. Звичайно це досягають травленням у концентрованій азотній кислоті або механічним за- чищенням, наприклад наждачним папером. Після травлення стержень слід ре- тельно промити дистильованою водою. Потрапляння кислоти в посудину елек- трода не допускається. Після механічного зачищення стержень слід знезжирити ацетоном, спиртом або іншим розчинником. Електрод заливають насиченим ро- зчином мідного купоросу (марки Ч, ХЧ, ЧДА) в дистильованій воді та витри- мують до змочування пористої діафрагми. Мідно-сульфатний електрод, розташований на землі, потрібно встановити в лунку. Пористе дно електрода повинне по всій поверхні стикатися з ґрунтом. Якщо ґрунт сухий, його потрібно зволожити чистою водою. Сталевий електрод порівняння є стержнем діаметром 10÷15 мм довжиною 0,6÷0,8 м з кінцем, заточеним на конус. У верхньому кінці для приєднання про- відників вимірювальної схеми електрод оснащують гайками і шайбами. Перед проведенням вимірювань поверхню сталевого електрода і місця його торкання арматури (або виводу від неї) зачищають до блиску. Контакт провідників вимірювальної схеми з арматурою залізобетонних конструкцій здійснюється за допомогою сталевих електродів, різних затискува- чів, магнітних присосків тощо через виводи від арматури в постійних контрольно-вимірювальних пунктах або безпосередньо з розкриттям захисного шару бетону. Сталевий електрод для контакту з арматурою є стержнем діаметром 10÷15 мм будь-якої довжини з кінцем, заточеним на конус, у верхньому кінці якого для приєднання провідників вимірювальної схеми є гайка і шайба. Перед проведенням вимірювань поверхню сталевого електрода і місця його торкання арматури (або виводу від неї) зачищають до блиску. За потенціалами U_а-з, що включають падіння напруги в ґрунті та, як правило, значно перевищують абсолютну величину потенціалів U_а-б, проводять вияв- лення ділянок конструкцій, схильних до впливу блукаючих струмів. Визначен- ня небезпеки електрокорозії залізобетонних конструкцій проводять за потенціалом U_а-б. Під час вимірювання потенціалу U_а-з електрод порівняння може встановлюватися: а) в точці «далека земля», тобто в точці, для якої подальше збільшення від- стані від конструкції не викликає зміну значення U_а-з; б) в постійній довільно вибираній точці землі, що умовно прийнята за нуль; в) в точках землі, розташованих уздовж конструкції на невеликій відстані від неї (точка «близька земля»). Для залізобетонних конструкцій, розташованих у полі блукаючого струму від стороннього джерела, вимірювання потенціалу U_а-з звичайно проводять від- повідно до положення «б» або «в», у цьому разі для залізобетонних фундамен- тів мостових опор вимірювання виконують тільки відповідно до положення «в». Для конструкцій, на які спирається джерело блукаючих струмів (рейки), вимірювання U_а-з проводять відповідно до положення «а» або «б», у цьому разі умовно точкою «далека земля» допускається вважати точку, розташовану від залізобетонної конструкції на відстані: - для конструкцій, що спираються на землю, − x = 8,3√S , (Д.1) - для фундаментів та інших заглиблених конструкцій − x = 12,4·∛V , (Д.2) де х − мінімальна відстань між конструкцією і точкою встановлення електрода порівняння, м; S − площа обпирання конструкції на землю, м²; V − об'єм загли- бленої частини конструкції, м³. У разі встановлення електрода порівняння в точці «далека земля» потенціал U_а-з у межах окремих елементів залізобетонних конструкцій (мостів), що мають обмежену протяжність і не мають безпосереднього електричного зв'язку з арматурою суміжних залізобетонних конструкцій, практично є величиною по- стійною. В усіх інших випадках характер зміни потенціалу U_а-з аналогічний характеру зміни потенціалу U_а-б. Під час проведення вимірювань на залізобетонних конструкціях потенціал U_а-б потрібно вимірювати в декількох точках по всій довжині конструкції. Ста- левий електрод контактує з арматурою, звільненою від захисного шару бетону або виводом від неї в контрольно-вимірювальному пункті; мідно-сульфатний електрод переміщається вздовж арматури на можливо меншій відстані від неї з певним кроком по всій довжині (висоті) конструкції. Крок вимірювання потенціалів залежить від розмірів конструкції, контакту з іншими металевими і залі- зобетонними конструкціями тощо. У разі вимірювання потенціалів U_а-б арматури залізобетонних конструкцій мостів електрод порівняння встановлюють на поверхні бетону у вимірювальних колонках, а контакт з арматурою здійснюють в контрольно-вимірювальних пунктах. Потенціал U_а-з по відношенню до «далекої землі» елементів залізобетон- них конструкцій, що мають обмежену протяжність і не мають безпосереднього електричного зв'язку з арматурою суміжних конструкцій, вимірюють, торкаю- чись арматури в одній довільній точці. Потенціал U_а-з по відношенню до «бли- зької землі» потрібно вимірювати з певним кроком аналогічно потенціалу U_а-б. Обробка результатів вимірювань потенціалів полягає в обчисленні серед- ніх за період вимірювання значень потенціалів і побудові діаграм, що є криви- ми розподілу потенціалів по довжині (висоті) конструкції. За потенційними діа- грамами визначають напрям перетікання блукаючого струму, положення анод- них і катодних зон на арматурі. Тривалість вимірювань потенціалів складає: а) у разі зняття потенційних діаграм залізобетонних конструкцій допуска- ється проводити одиничні відліки потенціалів відразу після установки мідно- сульфатного електрода на поверхню залізобетонної конструкції; б) у разі вивчення характеру впливу блукаючих струмів на арматуру залі- зобетонних конструкцій, остаточної оцінки ступеня небезпеки електрокорозії, ефективності роботи електрозахисту виконують реєстрацію потенціалу протягом не менше 30 хвилин (самописними приладами або з інтервалом 10 с). Вимірювання потенціалів на залізобетонних конструкціях слід проводити вольтметрами з великим вхідним опором R_вх: - вольтметри з R_вх 10⁹ Ом (ВК2-16, ЛПУ-01, Щ-1312 тощо) − для електрич- них вимірювань на залізобетонних конструкціях з будь-якою вологістю бетону; - вольтметри з R_вх 10⁶÷10⁷ Ом (ВК7-4, ВК7-7, ВК7-9 тощо) − для електрич- них вимірювань на залізобетонних конструкціях, що знаходяться в умовах від- носної вологості повітря понад 75 % або в інших випадках більш сильного зволоження бетону конструкцій; - вольтметри з меншими значеннями вхідного опору (М231, Н-373, Н-39) − для електричних вимірювань на підземних, підводних і сильно зволожених надземних конструкціях.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.