ГБН В.2.3-37472062-3:2015, п. Д.2
ГБН В.2.3-37472062-3:2015 Захист конструкцій будівель і споруд залізничного транспорту від корозійного руйнування
Д.2 Визначення густини струму витоку з арматури залізобетонних конструкцій будівель та споруд залізниць і критеріїв небезпеки електрокорозії арматури Небезпеку електрокорозії залізобетонної конструкції виявляють, вимірю- ючи величини струму витоку з арматури її підземної частини, потенціалів «рейка − земля» U_р-з і «арматура − земля» U_а-з (рисунок Д.3). Густиною струму витоку з арматури є відношення величини струму витоку до площі поверхні арматури, з якої струм стікає в бетон і за яку (у разі позитив- них значень потенціалів «рейка − земля») приймають половину площі поверхні зовнішнього шару арматури, визначеної за кресленнями. Критерій небезпеки електрокорозії арматури визначають, порівнюючи ви- значену величину струму витоку з безпечним значенням струму для неї І_без. У цьому разі враховують, що електрокорозія відбувається лише за наявності по- зитивних значень потенціалу «рейка − земля». Значення безпечного струму витоку І_без визначають як добуток безпечної густини струму витоку з арматури в бетон (0,6 мА/дм²) на поверхню арматури, з якої можливий витік струму S_a. Поверхню арматури (у разі позитивних зна- чень потенціалів «рейка − земля») визначають за кресленнями, причому вважа- ють, що витік струму відбувається з половини поверхні зовнішнього шару арматури, що знаходиться в підземній частині конструкції (рисунок Д.3). Cтрум витоку з рейок через арматуру І_сер1 вимірюють попередньо, для чого на час вимірювання створюють спеціальне сполучення − металевий контакт ре- йок з арматурою конструкції (через амперметр, приєднуваний до рейок тільки в середній точці дросель-трансформатора; рисунок (Д.3, б). Потенціали «рейка − земля» U_р-з і «арматура − земля» U_а-з вимірюють ви- сокоомним вольтметром (не менше 2000 Ом на 1 В або не менше 10000 Ом) з двосторонньою шкалою або цифровим. Вольтметр з’єднують позитивним зати- скачем з рейками, негативним із уземлювачем − сталевим стержнем діаметром 10÷15 мм, довжиною 0,6÷0,8 м, забитим у ґрунт у створі опор моста (опор контактної мережі тощо) у середині прогону між ними (рисунок Д.3, б). Контакт вольтметра з рейками здійснюють встановленням рейкового затиску на підошву або приєднанням провідника безпосередньо до стикового з'єднувача. У разі наявності декількох колій (на двоколійному мосту, на станції тощо) вимірювання необхідно проводити відносно тієї рейкової колії, у якої середнє значення потенціалу «рейка − земля» за період вимірювання більше. На мостах потенціал «рейка − земля» слід вимірювати на тих рейкових коліях, на які уземлені конструкції моста. Вимірювання кожної величини (потенціалу, струму) здійснюють протягом не менше 30 хвилин із записом показників через кожні 10 с за умови нормаль- ної роботи електрифікованої ділянки − без «вікон» і спаду руху, а також роботи всіх підстанцій у звичайному режимі. За період вимірювання повинно пройти не менше двох поїздів у кожному напрямку на ділянках з інтенсивним рухом − понад 100 пар поїздів на добу, і не менше одного поїзда − на ділянках з неінте- нсивним рухом до 100 пар поїздів на добу. Рисунок Д.3 − Схема електричних вимірювань для визначення густини струму витоку і небезпеки електрокорозії арматури залізо- бетонного фундаменту Якщо середній за період вимірювання струм витоку з рейок через арматуру за наявністю сполучення між ними І_всер1 не вище безпечного значення І_без, то ро- блять висновок про відсутність небезпеки електрокорозії арматури залізобетон- ного моста. Якщо струм витоку за наявністю сполучення І_сер1 перевищує І_без, то проводять додаткові вимірювання з визначенням дійсного (без сполучення конструк- ції з рейками) струму витоку з арматури залізобетонного моста. Середнє зна- чення струму витоку І_сер2, А, у цьому разі визначають так: І_сер2 = U_а-з / R_а-з, (Д.3) де U_а-з − середнє значення потенціалу «арматура − земля» за відсутності сполучення арматури з рейками, В (рисунок Д.3); R_а-з − опір уземлення армату- ри, Ом, який обчислюють за середніми значеннями потенціалу «рейка − земля» U_р-з (рисунок Д.3) і струму через арматуру в разі її сполучення з рейками І_сер1: R_а-з = ±U_р-з / І_сер1. (Д.4) У зоні знакозмінних потенціалів на рейках струм витоку з арматури визначають за середніми позитивними значеннями U_а-з і U_p-з. Для визначення цих величин суму позитивних значень потенціалів слід розділити на загальне число вимірів за період вимірювань. Середні за період вимірювань значення величин U_а-з, U_р-з, І_р-з та І_усер підраховують таким чином: N_сер+ = (ΣN_i+, i=1...l)/n; N_сер− = (ΣN_i−, i=1...m)/n, (Д.5) де ΣN_i+ (i=1...l), ΣN_i− (i=1...m) − сума миттєвих значень вимірюваних величин відповід- но позитивного і негативного знака; l, m, n − кількість відліків відповідно позитивних, негативних значень і всього. Якщо за даними вимірювань І_сер2 > І_без, роблять висновок про те, що арма- тура залізобетонної конструкції піддається електрокорозійному пошкодженню. Якщо потенціал U_а-з не змінюється у часі, вважають, що струми витоку з арма- тури відсутні, тобто І_сер ≈ 0.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.